Розділ VII

на законний примус, законне насильство. У такому випадку політика охоплює всю палітру життєдіяльності людини і суспільства.

З іншого боку, політика — це відносини, де в боротьбі за завоювання державної влади чи за безпосередній вплив на неї стикаються особистості і соціальні групи та їхні представники, партії, лобі чи більш-менш організовані й недовготривалі соціальні рухи.

Крім цього, наведені вище тлумачення поняття політики дають змогу побачити політику як вид діяльності, який здійснюється на кількох рівнях. Перший, нижчий, рівень охоплює вирішення місцевих проблем (житлові умови, школи, громадський транспорт, соціальне забезпечення, організація торгівлі тощо). Політична діяльність на цьому рівні здійснюється окремими громадянами, але деякі питання можуть вирішуватися місцевими асоціаціями, об'єднаннями, особливо якщо рішення потребує виходу на більш високий владний рівень.

Другий, локальний, регіональний рівень (для України районний, міський, обласний тощо) вимагає так чи інакше втручання держави. Політична діяльність на цьому рівні найактивніше здійснюється групами й асоціаціями, які зацікавлені в економічному розвитку свого регіону.

Чільне місце в політиці займає третій, національний рівень, який визначається, головним чином, діяльністю держави як основного інституту організації життя громадян, розподілу та перерозподілу ресурсів.

І останній, міжнародний рівень. Основними агентами політичної діяльності на цьому рівні є національні держави і різні транснаціональні (міжнародні) організації — ООН, ЮНЕСКО, ЄС, НАТО та ін.

При цьому слід підкреслити, що політична діяльність на всіх рівнях має як свої особливості, так і загальні риси. Однак безсумнівним і найголовнішим тут є одне — основним суб'єктом політики є людина як особистість і громадянин.

І тут, природно, виникає запитання, кого ж ми маємо називати справжнім політиком? Чи природно особистість прагне стати політиком?

Перш за все, потрібно нагадати, що в самій природі людини існує необхідність займатися політикою. Адже політика —