Політичні засади людського існування Роль цих важелів у тих чи інших країнах різна — від суто номінальної до вирішальної. Особлива і досить вагома роль як вищого арбітра в наші дні належить конституційному судові. Він визначає і встановлює статус відношення всіх інстанцій влади, суспільства, його членів до права, закону і до його центральної ланки — Конституції. Однак, хоча відносини між гілками влади регулюються відповідними законами, Конституцією (якщо вона є), традиціями політичної культури певного суспільства, проте в реальному житті ці відносини не завжди є гармонійними. Скоріше навпаки. Досить часто ті чи інші гілки влади не тільки співробітничають, а й протистоять одна одній і навіть ворогують. Конкуренція гілок влади, різноманітні колізії суспільного життя спонукають до виникнення інших гілок влади, які можуть мати різний рівень офіційного визнання та ефективності дії. Часто ця ефективність є досить високою. Наприклад, олігархи, мафія і, звичайно, так звана четверта влада — засоби масової інформації (ЗМІ). Отже, розглянувши сутність влади і політики у співвідношенні їх, можна зробити такий висновок. Влада — це ланка, яка завдяки своїй дієвості (або, навпаки, паралічу) творить (або спотворює) політичне життя суспільства. Вона виражає і захищає корінні інтереси, сукупну волю різних соціальних груп. Проте цей процес відбувається при ствердженні пріоритетності дійсних інтересів одних соціальних груп на противагу іншим. Тому, в свою чергу, політичне життя суспільства спонукає владу виступати засобом організаційного регулювання суперечностей соціальних інтересів, бути гарантом і засобом стабільного функціонування соціуму. Як соціальне явище політика охоплює політичну свідомість, політичні відносини та процеси, політичні інститути та установи. Сукупність політичних інститутів та установ, що взаємодіють з метою реалізації певних політичних ідей та норм, називається політичною системою суспільства. По суті, це механізм здійснення і реалізації
|