Розділ VIII

Так, ще у 1952 p. американські культурологи А. Кребер і А. Клакхон нарахували 164 визначення культури і понад 100 спроб теоретичного пояснення цього поняття. Через 20 років французький культуролог А. Моль віднайшов у західній літературі вже 250 варіантів визначення цього феномена. Сьогодні їх налічується близько 500 (!). І в цьому немає нічого дивного, адже культура є явищем складним і багатогранним.

І все ж у багатоплинності та розмаїті думок спробуємо дати свою відповідь на питання: що таке культура? Яке місце в житті людини і суспільства вона посідає? Яку людину слід вважати культурною і яку некультурною?

Дамо відповідь і покажемо, що від того, як кожна особистість розв'язуватиме ці питання, багато чого залежатиме в її житті.

§ 1. Поняття культури

Отже, слово культура — одне з найбільш популярних у роздумах про вічні людські проблеми. Вивченням культури займаються багато наук — історія, археологія, соціологія, етнографія, мистецтвознавство, антропологія та ін. Усі вони стверджують, що поняття "культура" похідне від латинського culture (обробіток, догляд, розвиток) і спочатку означало у Стародавньому Римі обробіток землі, працю землероба. Один із перших творів із сільського господарства, який дійшов до нас і належав перу античного мислителя Марка Порція Катона, мав назву "Де агрі культура" (згадаймо сучасну "агрокультуру").

Але надалі це слово почало вживатися і в іншому, переносному значенні — "освіченість", "вихованість". У Ціцерона ми вже зустрічаємо поняття "культура душі", зокрема він вважав, що філософія є "культурою розуму". За Ціцероном, філософія є культурою, оскільки, як і у випадку із землеробством, обробляє розум для його кращого плодоношення. Тут проглядається важлива думка, що культура, з одного боку, є діяльністю із перетворення природи на благо людини (землеробство), а з другого — засобом удосконалення духовних сил людини, її розуму (філософія). Розглядаючи ораторське мистецтво як найбільш повний вияв культури, видатний римський