Розділ IX

не інакше як за угодою всіх. Народ сам визначає главу держави і закони, а якщо правитель переступає межі своєї влади, то народ має право піти проти нього.

Значного розквіту філософська думка набула в епоху Відродження. Терміном "відродження" сьогодні звичайно позначають період, коли відбулося повернення світоглядної культури до засадничих цінностей, створених в епоху античності. Проте термін "відродження" передусім відбиває постання нової неповторної культури, яка спирається на багатства, що існували в усі періоди історії людського життя, в тому числі в епоху античності. Філософія епохи Відродження возвеличує насамперед те, що завжди було в центрі світоглядної картини — людину. Це піднесення ґрунтується на поняттях краси і гармонії людського тіла, почуттів, людських відносин і духовності. Досконалість людини ця філософія демонструє через мистецтво і мораль, науку і техніку, які виникли на основі творчості. Прикладом цього є філософічність образотворчого мистецтва, літератури і технічної творчості Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно. Така філософія оригінально просвічується через творчість багатьох літераторів і художників тієї епохи. Найголовнішим висновком філософії цього періоду людської історії є утвердження ідеї гуманізму як такого явища духовності, яким людина мусить керуватися тоді, коли прагне як власного, так і соціального прогресу.

Якісно новим етапом у розвитку філософської культури людства є філософія Нового часу. Цей період в історії суспільства називається так тому, що воно вступило у фазу творення нових соціальних відносин, а саме таких, за яких переоцінка цінностей у системі відношення "людина — світ" відбувається на користь науково-філософського осмислення і проголошення необхідності становлення таких відносин між людьми, де основною рушійною силою соціального прогресу виступають знання і досвід. Глибокі експериментальні дослідження і злет раціонального мислення — основні взірці філософії Нового часу. Це яскраво продемонструвала творчість таких філософів, як Френсіс Бекон, котрому належить відоме висловлювання: "Знання — це сила!". Рене Декарт, який проголошуючи думку: "Мислю, отже існую!" підкреслював унікальність людини як творчої, мислячої істоти; Бенедикт Спіноза, основною ідеєю філософії якого є твердження: