Світогляд як найвища форма самоусвідомлення А протягом розвитку суспільної думки основним питанням філософії було, є й буде розуміння відношення "людина — світ" у контексті свободи і щастя. Адже "любов до мудрості" полягає саме в тому, що людина завжди прагне "статись" у свободі, яка є найпотужнішою силою на шляху утвердження людини — вільної і щасливої істоти. Філософія є особливим явищем, оскільки приховує в собі надпотужний імпульс науковості. Особливою вона є й тому, що філософ не задовольняється об'єктивною картиною світу. Філософське знання — наукове, проте від так званої чистої науки відрізняється тим, що є глибоко особистісним, зобов'язує людину до певного способу життя і діяльності. Філософська істина об'єктивна, але переживається кожною людиною по-своєму, відповідно до особистого життєвого і морального досвіду. Філософія є теоретичними засадами будь-якого світогляду, позаяк тільки в ній знання стає переконанням, захищати і обстоювати яке людина буде до останнього свого подиху будь-якою ціною, навіть ціною власного життя. Саме з філософською мудрістю можна твердити, що щасливе нинішнє і майбутнє України, Батьківщини мудрого, доброзичливого і працьовитого народу, неможливе без докорінних соціальних перетворень. А здійснення їх потребує високої світоглядної культури Людини і Громадянина України. Витоки цієї світоглядної культури — у милій серцю кожного українця Землі, освяченій красою Віри, Надії і Любові в їхній життєдайній єдності — Свободі. Арський Ф.Н. В країні міфів. — К., 1971. Біблія. — Видання об'єднання біблійних товариств, 1980 (та ін. роки). Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. — К., 1999. Онопрієнко В.І. Історія української науки XIX—XX століть. — К., 1998. Світогляд і духовна культура. — К., 1993. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. — К., 1999.
|